Відкрите заняття на старшій групі "Подоляночка" вихователь Комар Наталія Петрівна, тема: "Україна рідний край" 14.03.2024 р.
Підсумкове заняття на старшій групі "Волошка", вихователь Тріфонова Ірина Андріївна, тема: "Україна моя Батьківщина" 28.02.2024 р.
Національно-патріотичне виховання дошкільників в умовах сучасності
Однією з найважливіших педагогічних задач, визначених Законом України «Про дошкільну освіту», є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.
Згідно Концепції дошкільного виховання, її програмою передбачається розвиток у дітей національної культури, яка є внеском у загальнолюдські надбання демократичності, гуманізму, совісті, честі, громадянськості, виховання дітей на історичному минулому.
Актуальність проблеми обумовлена необхідністю виховання патріотизму, починаючи з дошкільного віку. В цей період відбувається формування культурно-ціннісної орієнтації, розвиток емоцій, відчуттів, мислення, починається процес національно-культурної самоідентифікації, усвідомлення себе в навколишньому світі.
Формування національної свідомості передбачає:
- виховання любові до рідної землі, до свого народу;
- готовності до праці в ім’я України;
- освоєння національних цінностей (мови, культури, тощо);
- формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину.
У вихованні почуття національної гідності велике значення має правдиве висвітлення історії культури та освіти народу, повернення до культурних надбань минулого, відкриття невідомих сторінок нашої спадщини.
Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад доросли, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.
Основними напрямками патріотичного виховання є:
- формування уявлень про сім’ю, родину, рід і родовід;
- краєзнавство;
- ознайомлення з явищами суспільного життя;
- формування знань про історію держави, державні символи;
- ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;
- формування знань про людство.
Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства – вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу.
Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції – досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам’ятні дати, тощо). З традиціями тісно пов’язані народні звичаї – усталені правила поведінки, те, що стало звичним, визнаним, необхідним.
Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість, розширюючи уявлення про народні промисли діти отримують цілісне уявлення про художню і предметну творчість українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних її представників, при цьому вихователь повинен піклуватись не тільки про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. У дошкільному віці вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії.
Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, в якій вона живе, її столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю, свою національність, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.
Завдання педагога разом з батьками формувати любов, приязнь до рідного дому, бажання берегти його, робити кращим. Важливо, щоб у дитини в сім’ї були свої обов’язки, щоб її не звільняли через малі роки від спільної праці, - це сприяє зміцненню «почуття сім’ї».
Указані вище вимоги стосуються також і дошкільного закладу. Життя дітей у садочку повинно забезпечити їм емоційний комфорт. Дошкільний заклад повинен стати другим рідним домом, в якому б дитина добре себе почувала.
Ефективність у навчанні й вихованні досягається тоді, коли педагогічна діяльність характеризується цілісністю і включає відбір краєзнавчого змісту в відповідності з метою розвитку дитини, її віковим особливостям та інтересам; збагаченням розвивального середовища дидактичними іграми, посібниками, предметами мистецтва.
Любов до Батьківщини починається з любові до матері, родини, домівки, рідного міста, дошкільного закладу, малої Батьківщини – місця, де людина народилася. Сьогодні велика увага приділяється патріотичному вихованню дошкільнят, бо тільки ознайомлення дошкільнят з історичною, культурною, географічною, природною особливістю свого міста, регіону допоможе дітям здобути любов і гордість за рідну країну.
Робота з даного питання в нашому закладі ведеться на високому рівні, тематичний блок з теми «Моя Батьківщина» включає наступні теми:
- «Багатство нашої землі» (Родючі землі; Природа рідного краю; Квітучі сади, ліси, поля; Гори та ріки)
- «Неповторна Україна» (Обухів – рідне місто; Київ – столиця України; Я вулицею йду; Українська світлиця)
- «Ми українці» (Наша країна – Україна; Без верби і калини нема України; Наше диво калинове – українська рідна мова; Національний одяг)
В садочку проводяться «Осінні ярмарки», «Родинні свята» - на яких діти знайомляться з традиціями українського народу, його звичаями, обрядами.
Використовуються як традиційні так і не традиційні форми роботи з дітьми:
- Заняття;
- Екскурсії;
- Ігри;
- Проведення розваг;
- Виставок.
Вихователі постійно поповнюють свій дидактичний матеріал новими
сучасними та цікавими для дітей іграми, посібниками, ілюстраціями.
Коментарi